четверг, 26 мая 2011 г.

В Черкасах, як не стіни, то паркани...а замість клумб - городи...


Од політичної ситуації в славному місті Черкаси мене особисто вже нудить. Одно політичні акції, сутички...одні зводять паркани, щоб побудувати парковку та десь якихось грошей урвати. Інші кивають в їх бік і кричать на вуглах - мовляв, до чого котимось, панове? бить таких потрібно....і вничку і собі зводять міні-будівництво чи то пак реконструкцію, але вже під гаслом - все для людей. Інші на клумбах картполю садять зі смішними назвами та політичними асоціаціями...звичайно фішка смачна, але ви замість цього, пішли б якійсь одинокій бабусі город посадили, якщо так до земледілля тягне. Все для публіки і на публіку, а реальних справ - немає...і не буде. Бо за оцією всією псевдоактивністю і псевдотурботою про народ стоїть лиш одне - бажання увірвати шмат пожирніше, якщо не зараз...то хоч наступного року чи під час наступних виборів...А народ хаває все це, аж за вухами лящить...Прикро...

вторник, 10 мая 2011 г.

"Не зіркові" зірки з Черкас)


Здивована і горда за поведінку деяких своїх земляків...Минулого тижня довелось відпочивати в одному з черкаських клубів з Артемом Івановим, одним із солістів гурту "Інь-Ян". Сам він, хоч і підкоряє російську сцену, родом із Черкас. І, чесно кажучи, була дуже приємно здивована його поведінкою. Про смаки в музиці сперечатись не буду, багато хто не "преться" від попси, та взагалі не вважає її музикою. Однак, цей гурт доволі популярний в Росії та Україні. І на статус "зірки"(в наш час це дуже широке поняття), вони таки наспівали. Проте, не знаю, як інші учасники гурту, але Артем на "зіркову хворобу" зовсім не хворіє.
Спочатку розкажу передісторію, чому мене вразила поведінка нашої черкаської зірочки - минулоріч завітала до Києва, де в нічному клубі випадково зіткнулась із одним українським співаком. Ім'я називати не буду(щоб до суду випадково за таке не подали), однак скажу, що зіркою його можна назвати хіба що з величезною натяжкою, так...співак однієї пісні, як кажуть. Але "зірковості" йому було не займати...випадково його штовхнули - так він перелякану дівчину ледь не "козою" обізвав, автографи роздавав лише тим, хто йому сподобався...а от з фотографіями взагалі смішно: він сам переглядав знімки та власноруч стирав ті, які йому не подобались...Після цього, в мене на його одну пісню й досі алергія...
Саме тому мене вразив Артем, який вів себе як звичайний черкащанин. Радо з усіма фотографувався і посміхався, не "ганяв" офіціанток і не критикував напої(що попередній кумир українців, з яким я зіткнулась в Києві, робив з особливим задоволенням). А коли Артем випадково спихнув сумку якоїсь дівчини на підлогу - то сам її підняв, і довго вибачався, запропонував навіть коктейлем пригостити. Не кажу, що співаки - це якась інша каста, і на них тре молитись. Однак, аналізуючи поведінку двох різних "зірок", приємно, коли черкащани відзначаються не лише гарним голосом, а й гарними манерами.

четверг, 5 мая 2011 г.

Чисто не там, де прибирають...

Чисто не там, де прибирають, а там - де не смітять. Однак, багато черкащан чи то не розуміють цього вислову, чи то не хочуть його зрозуміти і ним користуватись...
Нещодавно мені довелось побувати в місті Ужгород. Краса міста мене вразила - скрізь зелено, все у квітах...весна. Проте, найбільше мені сподобалась чистота. Ні на центральних вулицях, ні навіть у маленьких провулках не було бруду. Жодних пляшок, обгорток...А на одній із лавочок підлітки лузкали насіння, а шкарлупки викидали в урну. Так...в Черкасах такого не побачиш, і як не старатимуться комунальники, але навести лад їм не вдасться, поки цього не захоче кожен із нас. Не подумайте, що зараз почну вихваляти наших комунальників...Просто прикро за рідне місто. Вчора побувала на пляжі поблизу Дніпра біля так званої "насосної станції". Минулого року часто там відпочивали і самі за собою прибирали, та й інші відпочивальники, бачила на власні очі, збирали сміття за собою. Проте вчора замість омріяного відпочинку отримала розчарування...На березі у піску купа пляшок, як пластикових, так і скляних. Більше того, багато пляшок розбиті - і в піску ховалось чимало скла. Вражають такі люди, які не те, що не прибирають за собою, а ще й не дають змоги іншим потім прибрати - якщо цілі пляшки можна (скрипя сердцем) зібрати в купку та викинути, то перспектива збирати бите скло, м'яко кажучи не заманлива.
А можливо ж, і вони повернуться до цієї містини, щоб згодом відпочити...проте скоріш за все не захочуть сидіти в бруді і поїдуть до іншого шматка пляжу, і там, залишать по собі такий же брудний слід...Тож, я думаю, кожному варто задуматись над тим, що чистота починається з себе...

четверг, 23 декабря 2010 г.

Навіщо кобилі колесо?

Давненько не їздила в історичних "мамонтах" Черкас - в тролейбусах. Але вчора мені пощастило знову скористатись цим транспортом "пенсіонерів". Виявляється нарешті у влади дійшли руки і до тролейбусного парку. Вони кинулись модернізувати його...Тільки не подумайте, що вони оновили машини і в Черкасах, як в Європі комфотрні і безпечні новенькі тролейбуси. Ні! а навіщо? краще встановити електронне табло. Я була шокована! Старенький тролейбус ледь їде, долівка як решето...крісла затерті і подекуди з дірками...а покраску салону робили ще при радянській владі...Зато табло! Круте...електронне...сучасне! от в чому тут прикол? на фіга це табло??? чергове відмивання коштів? чи в когось із владних кабінетів є власне підприємство по виготовництву таких табло??? чи це якийсь жарт???

четверг, 1 апреля 2010 г.

Сергій Притула: "Жашківчани вважають мене "своїм"


Бізнесмен Антон із Жашкова, прибиральниця Верховної Ради Ілона Давидівна, продюсер Валєнтін і ще багато різних персонажів помістилися в одній людині – телеведучому та шоуменові Сергієві Притулі. 24 березня він побував у Черкасах у рамках марафону бадьорих ранків з програмою "Підйом", що йде на "Новому каналі".

Після того, як Сергій "розбудив" черкащан та проекзаменував їх на знання історії рідного міста, кореспонденту "Прес-Центру" вдалось поспілкуватись із цим креативним та веселим шоуменом.

– Чи сподобались Вам Черкаси? На що звернули увагу?

– У Черкасах я не вперше. Вже був тут з виставою "Допомогти так легко, або Звідки беруться діти". Це було років з п’ять тому. Тож черкаський драмтеатр впізнав відразу, – посміхається Сергій. – Взагалі в Черкасах у мене є багато друзів. Коли я приїхав до міста вперше, мене розчарувала велика кількість російськомовних жителів та вивісок. Цього ж разу такого не було – це дуже круто. Адже серце України на Черкащині. Тому місто повинно скупчити у собі всі родзинки нашої країни.

– У скетч-шоу "Файна Юкрайна" Ви граєте доволі колоритного персонажа Антона із Жашкова, що на Черкащині. Чому саме Жашків?

– За легендою Жашків обрали тому, що в мене там була "баба" і я її дуже любив. я Насправді ж ми розселили всіх героїв шоу в різних куточках України. Марічка з Антоном – середньостатистична українська пара із якогось невеличкого райцентру. Оцінивши, що "по говору" вони найбільше підходять до центральної частини країни, ми взяли карту і почали шукати. На Жашків натрапили випадково. Але я радий, що людей так "зачепило" це місто, – розповідає Сергій Притула. – Жашківчани нас із Андрієм Молочним сприйняли як "своїх". Іноді йдеш по Києву, підходить якийсь хлопчина, хапає за руку і каже: "Привіт. Я Коля. Я із Жашкова". До речі, Марічка і Антон – одні з моїх улюблених персонажів. Переймаюсь я тільки за одне – сподіваюсь, я не зруйнував у реальному Жашкові комусь бізнес з продажу курей-гриль.

– Ви багато працюєте, генеруєте безліч цікавих ідей. Хто надихає Вас на творчість?

– Музою є моє життя. Я дуже радію з того, що можу заробляти на життя тим, що мені самому дуже до вподоби, – розповідає "Прес-Центру" Сергій Притула. – Хоча маю маленький секрет – позитив беру від свого оточення. Я прокидаюсь поряд з коханою дружиною, біля колиски зі здоровим півторарічним "мужичком" Дмитром Сергійовичем. Йду на роботу – і знаю, що там я потрібний, а ввечері мене знову чекають рідні.

Побажання черкащанам від Сергія Притули: "Сплачуйте податки, ходіть до церкви, слухайте маму з татом і доброго вам здоров’я!"

Підготував: Вікторія УСТИМЕНКО
Джерело: "Прес-Центр"

Версія для друку

Газета "Прес Центр" №13 (245) від 31.03.2010 р.

вторник, 30 марта 2010 г.

Ірина Білик: "Ані кроку без махрових рушників!"



Сотні черкащан, ігноруючи дощ, побували 16 жовтня на концерті учасників мистецької акції "З Україною в серці". Площа Леніна в Черкасах майоріла парасольками, а змерзлу публіку зі сцени розігрівали Наталя Могилевська, Ірина Білик, Потап і Настя Каменських та Влад Цвєтаєв.

"Прес-Центру" вдалося поспілкуватись з Іриною Білик, батьки якої, до речі, родом з Черкаського району. В селі Кумейки сім’я і досі має будинок.

– Ми намагаємося приїздити в село кожного літа, адже там живе багато друзів моїх батьків та моя хрещена. Цього року ми також приїжджали, – розповідає Ірина Білик. – До нас в гості прийшли всі сусіди, я роздала подарунки, що привезла з собою. Моя хрещена завжди соромиться приходити. Постійно вигадує якісь одмовки, то в неї немає гарної сукні, то зуб болить. А взагалі я дуже рада, що маю саме таких хресних батьків, адже, можливо, саме завдяки їм у мене житті все є.

Свою співочу кар’єру Ірина розпочала в 6 років, коли співала в дитячому ансамблі "Сонечко", а її син – в 10. Минулого року син Білик Гліб Оверчук заспівав пісню "Мама", на яку було відзнято і відеокліп. До речі, слова пісні спеціально для Гліба написала сама Ірина.

– Я не планую музичну кар’єру свого сина. Він займається чим хоче, – посміхається Ірина Білик. – Нещодавно ми з сином були на спектаклі Романа Віктюка, Глібу дуже сподобалась гра акторів. Тож тепер він хоче стати актором театру Віктюка. Я не суперечу, адже кожен має сам обрати професію.

Зараз Ірина бере участь у декількох телевізійних проектах і паралельно дає концерти. Нещодавно стартував проект "Народна зірка", де Ірина Білик співає дуетом зі звичайним менеджером з продажу мобільних телефонів Андрієм Дроботюком. Перші виступи та тренування не обішлись без травм. Через невдалий поворот Ірина пошкодила кисть руки. Проте цю травму співачка вважає несерйозною і обходиться лише еластичним бинтом.

За словами Ірини, вона пам’ятає кожне місто, в якому давала концерт. Якоїсь особливої переваги вона ніякому місту не надає. Головне, щоб люди були гостинні, а організатори про райдер не забували.

– Вимоги, які я занесла до райдеру, такі як у всіх. Хоча є одна відмінність. Мені потрібно, щоб було багато махрових рушників. Вони повинні бути скрізь: у гримерці, в готельному номері і навіть за кулісами. Адже, наприклад, якщо холодно, то ним можна вкритися або застелити під ноги. Іноді можна і в продюсера ним жбурнути, – розповідає Ірина. – До речі, я пам’ятаю кожен виступ через своїх шанувальників. Справа у тому, що декілька найвідданіших київських фанатів вирішили подорожувати за мною у всі міста, де проходять концерти. Тож, приїжджаючи у нове місто, я постійно хвилююсь, чи нормально вони доїхали, де вони будуть ночувати, раптом з ними щось сталось.

Прощаючись, Ірина Білик побажала всім українцям і собі, до речі, теж мати щонайменше триповерхові будинки та жити в достатку, і поділилась своїми творчими планами:

– Наразі в моїй кар’єрі творчий сплеск. Готується новий проект, який буде здійснено спільно з моїм другом із Москви. Нещодавно ми записали нову пісню і я з захватом чекаю її виходу.

Підготував: Вікторія УСТИМЕНКО
Джерело: "Прес-Центр"


Газета "Прес Центр" №42 (222) від 21.10.2009 р.

В Умані звільняли міського голову та "мірялись" компроматами

Чергова сесія Уманської міськради перетворилась на скандал. Частина депутатів вимагала звільнити міського голову за бездіяльність, інша частина обурювалась з цього приводу. Сам же мер Умані Юрій Бодров пригрозив "нападникам" компроматом.

– Проблеми із ринком "Дубки", підприємствами "Паломник" та "Електрон", незадовільний стан доріг і РЕУ – це результат безгосподарності міського керівництва, – заявив бютівець Олександр Румик. – З цими питаннями повинна розібратись прокуратура.

За словами Олександра Румика, депутати не порушували питання звільнення мера раніше, бо чекали місцевих виборів. А оскільки їх перенесли, невідомо чи витримає Умань ще рік такого керівництва. Попри численність охочих, звільнити мера все ж не вдалось. На захист стали депутати від Партії регіонів, комуністи та "нашоукраїнці". Проте на закиди бютівця Олександра Румика міський голова Умані все ж відповів, спричинивши цим чергову хвилю невдоволення.

– Мене сім місяців перевіряла урядова перевірка. Мої "доброзичливці" наймали журналістів, щоб ті зводили наклеп. Тепер ситуація може повторитись, але вже для самих "замовників", – коментує Юрій Бодров. – Ще подивимось, хто справжній злочинець і хто землі собі понабирав. Ви гадаєте, що я не маю матеріалу? Не поспішайте.

Олександр Румик запевнив журналістів, що перевірки не боїться і має всього одну земельну ділянку, отриману цілком законно. А от документи урядової перевірки, в яких зазначені численні порушення міської влади на мільйони гривень, на його думку, можуть скоро "запрацювати" і аж ніяк не на користь міського голови.

Підготував: Вікторія УСТИМЕНКО
Джерело: "Прес-Центр"


Газета "Прес Центр" №12 (244) від 24.03.2010 р.